оренда

-и, ж.

1) Наймання, тимчасове користування будівлями, земельною ділянкою, обладнанням, виробничими площами, машинами і т. ін. на договірних засадах.

••

Безстроко́ва оре́нда — різновид орендних відносин, при яких об'єкт передається в оренду наймачу до кінця його життя.

Оре́нда в портфе́лі — орендна угода, що її укладає спеціальна лізингова компанія на свій рахунок та зі своїм інвестуванням.

Чи́ста оре́нда — орендна угода, за умовами якої орендар оплачує усі витрати.

2) Плата за таке користування.

3) іст. Шинок, корчма.